Запобігання дитячому травматизму

ХХІ століття, на відміну від попереднього, буде ще більш науково-технічно прогресивним. І цей прогрес несе з собою як багато позитивного, так і цілий ряд небезпек техногенного, природного, біологічного характерів тощо. Основне завдання сім’ї, навчального закладу - виховання з раннього дитинства громадянина, який здатний самостійно й свідомо протистояти небезпекам різного характеру, що дозволить йому активно брати участь у суспільному житті, відстоювати основні принципи безпечного життя, діяльності та відпочинку. Діти повинні знати про світ небезпек, який їх оточує, мінімізувати можливий ризик, жити в гармонії з собою та з природою. В основі терміну ''безпека життєдіяльності'' лежить співвідношення ''людина–середовище проживання''.

Частіше жертвами нещасних випадків, аварій, стихійних лих стають діти. Як правило, вони не знають елементарних правил поведінки або просто бездумно та безпечно поводять себе на вулиці, на воді, під час купання, на дорозі, в побуті тощо. Разом з тим вони і самі створюють небезпечні ситуації. Щоб протистояти такому явищу в суспільстві, треба змінити наше ставлення до нещасних випадків, озброївши підростаюче покоління певним багажем знань, забезпечивши сприятливі умови для життя, навчання, відпочинку.
Термін “травма” означає тілесне пошкодження при пораненні. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називаються травматизмом. 
Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей, на жаль, зустрічаються досить часто і мають багато особливостей. 
За місцем виникнення травматизм поділяють на: 
побутовий; 
транспортний; 
шкільний; 
спортивний. 

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. 
Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. 
Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. 
Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці, по дорозі до школи, а також у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом. 
Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх. 
Шкільний травматизм діти отримують під час перерв, у класах, коридорах. Як і при будь-яких видах дитячого травматизму, у даному разі при плануванні профілактичних заходів треба керуватись двома основними принципами: чітко налагоджена організація трудового процесу і висока освітньо-виховна робота. 
В кожному кабінеті є правила техніки безпеки при різних видах робіт. На початку кожного уроку потрібно їх повторювати. Діти повинні усвідомлювати, що під час виробничого навчання треба бути надзвичайно уважними, зібраними, ретельно виконувати всі настанови учителя, строго дотримуватись техніки безпеки. 
Спортивний травматизм 
Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають у футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. При неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних добровільних товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки. 
Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці. 
 

 

 

Схема безпечного руху до школи

 

/uploads/editor/282/62791/sitepage_74/files/shema.doc

 

На переносному майданчику "Вивчення правил дорожнього руху" регулярно проводяться заняття з учнями 1-11 класів.

 

 

 

 

В початковій школі регулярно проводяться бесіди з безпеки життєдіяльності учнів.

 

 

Нагадайте дітям про електробезпеку! З початком літніх канікул у ваших дітей з’явилося більше вільного часу на прогулянки та ігри на вулиці. Разом з тим збільшилася і кількість небезпек, що чатують на малечу. Це автомобільні шляхи з несумлінними водіями, і непристосовані до купання водоймища і, звичайно, електричне обладнання, яке викликає чималий інтерес у підростаючого покоління. Для запобігання ураження електричним струмом та попередження нещасних випадків звертаємося до батьків з проханням. Не залишайте дітей без нагляду. Інформуйте їх про правила поводження з електричними приладами та правила поведінки поблизу енергообладнання.

Постійно нагадуйте дітям, як себе поводити в критичній ситуації, коли в біду потрапляють вони або хтось з їхніх друзів. Зокрема зверніть їх увагу на те, що: Перш ніж увімкнути побутовий прилад у штепсельну розетку, необхідно оглянути, чи не пошкоджена вилка та перевірити неушкодженість ізоляції електричного проводу. Для того, щоб вимкнути побутовий прилад зі штепсельної розетки, потрібно триматись за вилку, а не за шнур. Не вставляти у штепсельну розетку цвяхи, шпильки та інші предмети.

Не ремонтувати пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, які знаходяться під напругою. Не проводити заміну перегорілих або пошкоджених електричних лампочок, які ввімкнуті в освітлювальну мережу. Не вбивати цвяхи в стіни у місцях можливого знаходження електропроводки. Не підніматись по опорах ліній електропередач до електропроводів та на дахи споруд, над якими проходять електричні проводи.

Не проводити ігри поблизу ліній електропередач. У разі виявлення обірваного проводу лінії електропередач, ні в якому разі не наближатись до нього і негайно повідомити про це дорослих. Не влізати на територію загороджених трансформаторних підстанцій та в їх приміщення. Пам’ятайте! Ваша уважність та серйозне ставлення до електробезпеки є запорукою життя та здоров’я ваших діток! Ваше нагадування може врятувати дітей від ураження електричним струмом і зберегти їхнє життя.

Державна інспекція техногенної безпеки України вкрай стурбована ситуацією, що склалася з травмуванням та загибеллю дітей на пожежах. За статистикою, за один лише січень у 2012 році в країні виникло більше 4 тисяч пожеж, під час яких загинуло 13 дітей, 16 отримали травми та опіки. Легковажне поводження малечі з вогнем, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки – першопричини сумних та трагічних наслідків. І виною цьому – батьківський недогляд. Одна з жахливих за своїми наслідками трагедій сталася вранці 13 лютого цього року в с.Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, де в приватному житловому будинку виникла пожежа, внаслідок якої загинуло 7(!) дітей від отруєння продуктами горіння. Вогнем також пошкоджено підлогу та перекриття будинку на площі 50 кв.м., пошкоджено домашнє майно.

Така кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного з батьків, адже коли дітей залишають напризволяще, це не повинно залишатися поза увагою. Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми.

Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам’ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ Безпека на льоду Ще не встигли водойми міста покритись товстим льодом як на ньому почали облаштовуватися рибалки-любителі, здійснювати прогулянки дорослі та діти. На даний час у зв’язку з перепадами температури крига значно ослабла, що в сою чергу несе додаткову небезпеку і підвищує ймовірність виникнення нещасних випадків. Аналіз загибелі людей під час зимового періоду на водоймах показав, що незважаючи на певні запобіжні заходи, мають місце грубі порушення правил поведінки на льоду що призводить до трагічних випадків.

Сумна статистика констатує, що з року в рік на льоду гинуть дорослі й діти. До груп підвищеного ризику в першу чергу відносяться любителі-рибалки та діти. Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради застерігає мешканців міста на необхідність дотримуватись елементарних правил безпеки на льоду.

Для попередження нещасних випадків треба виконувати наступні рекомендації: У жодному разі не виходьте на тонкий лід. Перш ніж ступити на нього, переконайтесь, що він міцний. Але категорично забороняється робити це ударами ніг! Місця, де лід неміцний, видно здалеку: ці ділянки темніші. Зазвичай тонким лід буває поблизу берегів, кущів, у гирлах стічних вод і місцях, де б’ють джерела.

Міцність льоду тут послаблена течією. Під час руху по замерзлій водоймі варто обходити небезпечні місця та ділянки, вкриті товстим шаром снігу. Якщо ви опинились на кризі, що недостатньо міцна, припиніть рух і повертайтесь своїми слідами, не відриваючи ніг від поверхні льоду.

Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відмороження рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення. Надання першої допомоги: Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води. Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого - небудь за лікарем. Чекати прибуття лікаря, прийняти міри для надання першої допомоги.

Взимку або в холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою. Звертаємося до усіх громадян із проханням бути уважними та вкрай обережними перебуваючи на водоймах та поблизу них, а особливо до батьків: не відпускайте своїх дітей гратися на замерзлих водоймах. Забороняйте дітям бавитись на льоду без Вашого нагляду.

Бережіть своє життя, не нехтуйте застереженнями! ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ Шановні батьки! Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил: – утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну; – мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею; – овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом; – пити тільки переварену або бутильовану воду; – у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання; – не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками); – не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців; – під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях; – уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання; – при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру дошкільного закладу; – не займатися самолікуванням.

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій. Швидка медична допомога – «103». ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів. У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах.

Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно: – не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху; – не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей; – вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом; – на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом; – при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію; – не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами; – вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду); – не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом; – не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги; – не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї. Телефон виклику міліції – «102».

Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад! ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ Шановні батьки! Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища. Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил: – не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час; – вчити дитину користуватися дверним вічком; – не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму; – вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104; – забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними; – забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами; – не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича; – запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин; – не дозволяти дражнити тварин; – не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих; – не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна; – не дозволяти визирати у відчинене вікно; – вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів; – вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я! ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки: – зберігати сірники в місцях, недоступних дітям; – не дозволяти дітям розводити багаття; – не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади; – не дозволяти користуватися газовими приладами; – не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих; – не залишати малолітніх дітей без нагляду; – не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем; – не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні; – не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори); – не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон); – не сушити речі над газовою плитою; – не користуватися саморобними ялинковими гірляндами; – не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею; – не палити в ліжку. Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей! Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101». ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ДІЇ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ Шановні батьки! Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі: – подзвонити до служби порятунку за номером 101; – викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить; – негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку; – при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму; – при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі; – пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною; – при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму; – намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння; – до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник; – за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою; – вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом; – не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжою притокою кисню.

Усі вище названі дії можливі лише в тому разі, якщо пожежа піддається знищенню в перші хвилини. У разі значного розповсюдження вогню слід негайно залишити приміщення, бо в сучасних квартирах дуже багато матеріалів з синтетичним покриттям, що виділяє дуже ядучу субстанцію. Вдихнувши дим з тліючого лінолеуму чи меблів з МДФ, є ризик знепритомніти і згоріти заживо! Шановні батьки! При виникненні пожежі не втрачайте здорового глузду, негайно орієнтуйтесь у ситуації та приймайте рішучі дії щодо запобігання тяжким наслідкам! При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

І. БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ 1.ОБОВ’ЯЗКИ І ПРАВА ПІШОХОДІВ. 1.1.Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правої сторони. Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок, по яких йти неможливо, пішоходи можуть рухатися по велосипедній доріжці, тримаючись правої сторони, не затримуючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд по узбіччю, а у разі його відсутності – по краю проїжджої частини дороги-назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

1.2.За межами населених пунктів пішоходи, що пересуваються по узбіччю чи краю проїжджої частини, повинні йти назустріч руху транспортного засобу.

1.3.У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи повинні вжити заходів для того, щоб чітко виділити себе на проїжджій частині або узбіччі.

1.4.Пішоходи повинні переходити проїжджу частину по пішохідних переходах (підземних, наземних), а у разі їх відсутності на перехрестях-по лініях тротуарів або узбіч.

1.5.Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїжджої частини та у місцях, де дорогу добре видно з двох сторін і лише після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, який наближається, його швидкість та впевниться у відсутності безпеки.

1.6.У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора. 1.7.Пішоходи, які не встигли перейти через дорогу, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, і можуть продовжити перехід лише переконавшись у безпеці подальшого руху.

1.8.Перед виходом на проїжджу частину з-за транспортних засобів, які стоять, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, які наближаються.

1.9.Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадочних майданчиках, а там де вони відсутні - на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

1.10.На трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїжджу частину тільки після зупинки трамвая.

1.11.Пішохід має право: а) переходити проїжджу частину позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами, за наявності на те відповідного сигналу регулювальника або світлофора.

1.12.Пішоходам забороняється: а) виходити на проїжджу частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири та більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження; в) затримуватися й зупинятися на проїжджій частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

1.13.У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди він повинен надати можливу допомогу потерпілим, повідомити органи міліції про пригоду та необхідні дані про себе, перебуваючи на місці до прибуття працівників міліції.

2. ОБОВ’ЯЗКИ І ПРАВА ПАСАЖИРІВ

2.1 .Посадку (висадку) дозволяється здійснювати пасажирам після зупинки транспортного засобу лише зі спеціально облаштованого майданчика, а в разі відсутності такого майданчика – тротуару чи узбіччя, якщо це неможливо то з крайньої смуги проїжджої частини (але не з боку суміжної смуги для руху) за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху.

2.2.Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні: а) сидіти або стояти (якщо це дозволено) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування; б) під час пересування на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутими, а на мотоциклі – в застебнутому шоломі.

2.3.Пасажирам забороняється: а) під час руху транспортного засобу відвертати увагу водія від керування та заважати йому в цьому; б) відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадочного майданчика, краю проїжджої частини або узбіччя; в) перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки й виступи транспортних засобів; г) стояти під час руху в кузові вантажного автомобіля, сидіти на бортах, на вантажі, який розміщений на рівні або вище бортів.

2.4.У разі дорожньо-транспортної пригоди пасажир повинен подати можливу допомогу потерпілим і повідомити про транспортну пригоду відповідні органи.

2.5.Пасажир під час користування транспортними засобами має право на: а) безпечне перевезення себе і багажу; б) відшкодування завданих збитків; в) отримання своєчасної і точної інформації про умови і порядок руху.

3. ОБОВ’ЯЗКИ ПАСАЖИРІВ НА РІЧКОВОМУ ТРАНСПОРТІ.

3.1. До об’яви посадки не заходити на причал.

3.2. Не перегинатися через парапет набережної, не влазити на нього.

3.3. При посадці й висадці не штовхати один одного, не створювати колотнечі, не розхитувати трап.

3.4. Під час руху річкового транспорту не перегинатися через перила.

3.5. Не залишати своїх місць до повної зупинки транспортного засобу.

. ВИМОГИ ДО ВОДІЇВ МОПЕДІВ І ВЕЛОСИПЕДІВ.

4.1.Рухатися по проїжджій частині на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного, на велосипедах – 14 річного віку.

4.2.Водії мопедів і велосипедів повинні мати карту з інформацією про себе. Форма картки встановлюється місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

4.3.Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані світлоповертачами: з переду – білого кольору, по бокам – помаранчевого, ззаду – червоного.

4.4.Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, а на велосипеді – ліхтар (фару).

4.5.Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху. Колона велосипедистів, що рухається по проїжджій частині, повинна бути розділена на групи по 10 велосипедистів з відстанню між групами 80-100м.

4.6.Водії мопедів і велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобам і не створюватимуть перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

4.7.Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу за перехрестям, то водії мопедів і велосипедів зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

4.8.Водіям мопедів і велосипедів забороняється: а) керувати мопедом (велосипедом) з несправними гальмами і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості; б) рухатися по проїжджій частині, коли поруч є велосипедна доріжка; в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих); г) під час руху триматися за інший транспортний засіб; д) їздити, не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок); е) перевозити пасажирів, за винятком дітей до 7-річного віку, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками; є) буксирування мопедів і велосипедів; ж) буксирування причепа, крім того, який призначений для експлуатації з цими транспортними засобами.

5. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЛЮДЕЙ В КУЗОВІ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ.

5.1.Вантажний автомобіль, який використовується для перевезення людей, повинен бути обладнаний сидіннями, закріпленими в кузові на відстані не менше 0,3м від верхнього краю борту і 0,3-0,5м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки.

5.2.Кількість людей, які перевозяться в кузові вантажного автомобіля, не повинна перевищувати кількості обладнаних місць.

5.3.Перед поїздкою водій вантажного автомобіля повинен проінструктувати пасажирів про правила посадки, висадки, розміщення та поведінки в кузові. Починати рух можна лише переконавшись, що створені умови для безпечного перевезення пасажирів.

 5.4.Забороняється перевозити: • дітей до 16-річного віку у кузові будь-якого вантажного автомобіля; • організовані групи дітей у темну пору доби.

ІІ.БЕЗПЕКА НА ВОДІ І НА ЛЬОДУ 1.ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ І НА ЛЬОДУ ВЛІТКУ І ВЗИМКУ 1.1. Не виконання правил поведінки на воді може призвести до нещасних випадків і травматизму, тому під час купання забороняється: • запливати за огороджувальні буї; • підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; • залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети; • використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням; • стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього у місцях, де невідомі глибини та стан дна; • організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням та захватом тих, хто купається ; • стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів; • користуватися для плавання дошками, камерами від волейбольних м’ячів, рятувальними кругами, надувними матрацами; • купатися біля причалів; • купатися у вечірній час після заходу сонця; • стрибати у воду в незнайомих місцях; • купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів; • засмічувати воду та узбережжя, кидати пляшки та інші предмети. Забороняється купання: • у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях й інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку. Для попередження нещасних випадків при пірнанні треба виконувати наступні рекомендації: • познайомитись з місцем занурення – вивчити рельєф дна; • пірнати на глибину 8 – 11 м. і знаходитися під водою не більше 40 сек.; • коли виникає бажання зробити вдих , потрібно випливати на поверхню; • пірнати тільки тоді, коли є страховий фал.

1.2.Під час купання не слід робити лишніх рухів, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не приймати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор.

1.3.Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягнутися.

1.4.Не можна купатися, якщо ви почуваєте себе хворим.

1.5.Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.

1.6.Граючись снігом, треба бути дуже обережним. Кинута в людину сніжка може завдавати чималих травм. Обмерзла кригою сніжка не тільки травмуватиме людину, але й розіб’є вікно, а його відламки можуть травмувати людей, які знаходяться внизу.

1.7.Не грайте у хокей шайбами і клюшками, які зробили самі.

1.8.Дозволяється кататися на ковзанах тільки на міцному льоду, який не має розщілин.

1.9.Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відмороження рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення.

2. РЯТУВАННЯ ПОТОПАЮЧОГО. 2.1. Щоб уникнути нещасних випадків на воді та попередити травматизм під час купання треба заздалегідь навчити дітей плавати.

2.2. Допомогу людині, яка тоне, може надати будь – яка особа, яка вміє добре плавати. Якщо людина тоне подивіться, чи не маєте ви під рукою рятувальних засобів - рятувального кола, палки, дошки, м’яча, мотузки, які можна кинути. Рятувальник повинен швидко роздягнутися, визначити, де краще увійти у воду і пливти до особи, яка тоне.

2.3. Якщо течія річки відносить постраждалого, треба спочатку пробігти берегом річки, а потім увійти у воду нижче за течією.

2.4. До постраждалого треба пливти обережно, позаду. Якщо це не можна здійснити, то треба за 2-3м наблизитися до нього, пірнути, схопити за коліна і повернути до себе спиною.

2.5. Якщо постраждалий захопив рятувальника і той заважає рухам, необхідно зробити глибокий вдих і затримати його одним із засобів: - для звільнення від захвату за руки, треба звільнитися одним махом своїх рук у бік великих пальців рук постраждалого; - для того, щоб звільнитися від захвату двома руками, треба упертися ногами у груди або плече постраждалого й сильно відштовхнутися; - для звільнення від захвату за шию або торс рятувальник однією рукою впирається у підборіддя потопаючого, рукою відштовхує його голову назад, а другою рукою підтримує його за поперек.

2.6.Якщо потопаючий занурився під воду, необхідно впірнути, наблизитися до нього, схопити за волосся, витягнути на поверхню й транспортувати до берега.

2.7.Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води.

3. НАДАННЯ ДОПОМОГИ ВРЯТОВАНОМУ.

3.1.Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого - небудь за лікарем.

3.2.Чекати прибуття лікаря, прийняти міри для надання першої допомоги.

3.3.Якщо постраждалий не втратив свідомість, треба енергійно розтерти йому тіло, надіти суху білизну, напоїти гарячим чаєм чи кавою.

3.4.Якщо постраждалий втратив свідомість але є дихання та пульс, треба піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, розтерти тіло.

3.5.Взимку або в холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою.

3.6.Якщо постраждалий знепритомнів, треба зробити штучне дихання або зовнішній масаж серця. Штучне дихання та зовнішній масаж серця треба робити послідовно, доки постраждалий почне дихати сам і негайно відправити у лікарню.

ІІІ. БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ЕКСКУРСІЙ І ТУРИСТИЧНИХ ПОХОДІВ

1. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ

1.1.Перед початком екскурсії керівник робить перекличку учнів, відмічає присутніх. Бажано, щоб на 10-15 учнів приходилось по одному дорослому. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю - перед відправленням у зворотній шлях, четверту-після повернення з екскурсії.

1.2. Якщо для доставки учнів до місця екскурсії використовується громадський транспорт або спеціально виділений, посадка здійснюється групами під керівництвом дорослого. Спочатку в транспортний засіб заходять учні, а потім особа, яка керує ними. У такому самому порядку здійснюється й висадка.

1.3. Під час перевезення учням забороняється висовуватися з вікон, сідати й висаджуватися з транспортного засобу під час руху.

1.4. Перед тим, як організовувати екскурсію, треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами, грибами, з місцевими отруйними тваринами, переносниками або передавачами інфекційних захворювань.

1.5. Щоб запобігти механічним пошкодженням сучками, хмизом, колючими рослинами, гострим камінням, осколками скла тощо, напередодні екскурсії треба попередити, щоб учні приходили у взутті, яке захищає ноги від пошкоджень.

1.6. Не дозволяється учням знімати взуття під час екскурсії та ходити босоніж.

1.7. Вирушаючи на екскурсію з дітьми, керівник повинен мати при собі похідну аптечку першої допомоги див. (додаток 1).

2.ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ЛІСАХ ТА ПОСАДКАХ

2.1.Не розводити багаття у лісі.

2.2.Не кидати запалених сірників і не погашених недопалків.

2.3.Обережно, отруйний гриб! 2.3.1.Для запобігання отруєння грибами потрібно: - гриби збирати в екологічно чистих місцях, подалі від шосейних доріг та залізничних магістралей, захоронення трупів тварин, місць зберігання промислових відходів, біля атомних і теплових електростанцій; - не збирати та не вживати невідомих грибів; - не збирати перезрілі та червиві гриби; - не збирати дуже молоді гриби, побудова та колір яких не чітко виявлені; - не купувати гриби у приватних осіб як свіжі, так і домашнього приготування; - найбільшу небезпеку викликають мухомори, бліді поганки, несправжні опеньки, сморчки. Пам’ятайте! У всіх грибів токсичні речовини не виводяться, якщо їх відварити. 2.3.2.Ознаки отруєння грибами: - через 1-6 годин з’являється нудота, біль у животі, рідкий стул, запаморочення, блювання; - через 8-14 годин спостерігаються ознаки жовтяниці, порушується кровообіг, дихання, уражаються нирки; - під час отруєння блідою поганкою через 8-14 годин з’являється спрага, судоми, синіють губи та нігті, холодніють руки та ноги.

2.4. Обережно, небезпечні речовини і предмети!

2.5. При виявленні небезпечних речовин і предметів (знаряддь, бомб, мін, аерозолів тощо) необхідно: - не доторкатися до небезпечних речовин, предметів; - негайно вийти за межі зони зараження (забруднення); - повідомити службу оперативного реагування району, штаб ЦО, органи міліції; - при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх тампоном із матерії або папером; - після виходу із зони зараження, необхідно провести часткову обробку відкритих частин тіла водою з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей; - відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікаря.

2.6.Забороняється в лісах, посадках рубати дерева, знищувати птицю, стріляти, залишати сміття.

ІU. БЕЗПЕКА В ПОБУТІ.

1. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОБУТОВОГО ТРАВМАТИЗМУ.

1.1.Правила користування газовими приладами: • газові прилади зберігати у робочому, чистому стані. Не допускати до них дітей дошкільного віку, осіб, які не пройшли інструктаж або осіб, які знаходяться в нетверезому стані; • перед увімкненням приладів необхідно провірити приміщення, а при їх роботі відкрити кватирки або фрамуги; • після користування газовим приладом закрити крани на ньому та газопроводі і закрити вентиль газового балону; • при появі запаху газу негайно припинити користування газовим приладом, закрити крани, не запалювати вогонь, не палити, не вмикати світло, не користуватися електроприладами, не провітрювати помешкання, терміново викликати аварійну службу „104”; • забороняється залишати без нагляду працюючі газові прилади.

1.2.Забороняється користуватися горілками для обігрівання кімнат.

1.3.Правила електробезпеки та безпечного користування електроспоживачами: • не працювати близько біля відкритих струмопровідних частин; • не підходити і не відкривати шафи, ящики, в яких знаходяться електрообладнання, не захаращувати доступу до них; • не вмикати кнопки, рубильники, пускачі сторонніми предметами; • не торкатися до обігрівальних струмопровідних проводів і незахищених частин електрообладнання; • не користуватися розбитими розетками, несправними штепсельними вилками; • при вмиканні або вимиканні штепсельної вилки, її потрібно тримати за корпус, а не за шнур; • забороняється працювати на обладнанні, де відсутнє передбачене захисне заземлення; • не використовувати шнури, проводи з ушкодженою ізоляцією або обплетенням; • забороняється вмикати в розетку провід без штепсельної вилки. • забороняється залишати без нагляду включені в мережу електронагрівальні прилади. 1.4.До роботи з електрифікованим інструментом допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання. 1.5.Наявність напруги можна визначити при допомозі показника напруги або вольтметра. Застосування контрольних ламп забороняється.

1.6.При перерві в електропостачанні відключити всі включені споживачі.

1.7.При появі пожежі на електроустановках негайно вимкнути їх від мережі й приступити до гасіння пожежі сухим піском або вуглекислотним вогнегасником. Застосування води для гасіння пожежі в електроустановках забороняється. 1.8.Про всі випадки незначного удару при доторканні до обладнання або металевих конструкцій повідомити відповідну службу.

U. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ, СТИХІЙНИХ ЛИХ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

5.1.При виникненні аварійних ситуацій, які можуть призвести до нещасних випадків, робота,відпочинок припиняється до вияснення й усунення причин виникнення цих ситуацій.

5.2.При появі запахів горілого вимкнути апаратуру, повідомити керівника.

5.3.При виникненні пожеж, інших стихійних лих слід організовано без паніки залишити місце.

5.4.Для виклику пожежної команди необхідно зателефонувати за номером – 101, для виклику швидкої допомоги – 103.

5.5.Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків треба повідомити органи місцевого самоврядування, місцеві органи міліції, штаб ЦО(у разі необхідності):

5.6.У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру(землетруси, повені, затоплення, паводка, снігових лавин) населення буде оповіщено сигналом „УВАГА ВСІМ!” – завивання сирени, виробничі гудки та інші сигнальні засоби. 5.6.1. Дії під час землетрусу: • зберігати спокій, уникати паніки; • діяти негайно, тільки будуть відчутні коливання ґрунту або споруди, головна небезпека - це предмети й уламки, що падають; • швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому, другому поверсі; • негайно треба залишити кутові кімнати, перейти та стати в отворі внутрішніх дверей подалі від вікон і важких предметів; • вибігати з будинку швидко, але обережно, остерігаючись уламків, електричних дротів тощо; • швидко відійти від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач; • зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, відкрити двері та залишитись в автомобілі до припинення коливань; • якщо поблизу є постраждалі, сповістити про них рятувальників та надати, по можливості, допомогу. 5.6.2. Дії під час раптового затоплення, повені, паводка: • зберігати спокій, уникати паніки; • швидко збирати документи, коштовності, ліки та необхідні речі; • надати необхідну допомогу маленьким дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу; • перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, печах, закрити вікна та двері. Якщо є час—закрити вікна та двері першого поверху дошками; • негайно треба залишити зону затоплення; • відкрити хлів – дати худобі рятуватися; • піднятися на верхні поверхи, якщо будинок одноповерховий зайняти горищні приміщення; • до прибуття допомоги, залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах, сигналізуючи рятівникам, щоб вони мали можливість швидко вас знайти; • надати, по можливості, допомогу потерпілим; • потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися для порятунку до одержання допомоги; • не переповнювати рятувальні засоби( катери, човни, плоти тощо). 5.6.3. Дії у разі сходження снігової лавини: • зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності, надати допомогу потерпілим інвалідам, дітям дошкільного віку, людям, які знаходяться поруч; • почувши шум снігової лавини, негайно заховатися за скелю, дерево, лягти на землю, захистивши руками голову, притиснувши коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихаючи через одяг; • коли лавина захопила і зносить спробувати виконувати плавальні рухи, створивши простір навколо обличчя та грудної клітини - це допоможе диханню, коли зупиниться снігова лавина; • не панікувати і не дозволяти собі заснути, пам’ятаючи про те, що вас шукають і врятують впродовж деякого часу. 5.6.4. Дії під час стихійного лиха: • зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям дошкільного віку та сусідам, зачинити вікна та відійти від них подалі, загасити вогонь у грубах, вимкнути електро- та газо- постачання. Зберігати документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках; • перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі, погребі. Ввімкнути приймач, щоб отримувати інформацію. Не переходити в іншу споруду, не користуватися ліфтами – це небезпечно. Електромережу можуть раптово вимкнути; • обминати великі споруди, хиткі дерева, будинки з хитким дахом, якщо стихійне лихо застало вас на вулиці. За можливості заховатися в підвалі найближчого будинку; • на відкритій місцевості треба щільно притиснутися до землі, на дно яру, канави, захищаючи голову одягом або гілками дерева; • зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, вийти і сховатись у підвалі міцної споруди; • уникати споруд підвищеного ризику-мостів, естакад, трубопроводів, ліній електропередач, водоймищ тощо.

5.7. У разі виникнення надзвичайних ситуацій з викидами радіаційних та екологічно-небезпечних речовин населення після сигналу „УВАГА ВСІМ!” буде оповіщено мовною інформацією „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!” або „ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!”. Почувши цей сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор та слухати повідомлення місцевих органів влади та штабу цивільної оборони з надзвичайних ситуацій. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф - усі ці засоби необхідно тримати постійно увімкненими.

UІ. ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ (ДОЛІКАРСЬКОЇ) ДОПОМОГИ

7.1. Швидкість дій - вирішальна роль долікарської допомоги. 7

.2. Якщо у потерпілого немає дихання, не б’ється серце, відсутній пульс-це ні в якому разі не означає припинити дії по оживленню постраждалої особи.

7.3. Висновок про смерть робить лише лікар.

7.4. При нещасному випадку треба одягнути потерпілого, викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медичну допомогу: • при ударі – забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компрес протягом 6 годин; • при вивихах – покласти підтримуючу пов’язку, на уражене місце - холодний компрес, без лікаря суглоби не вправляти; • при розтягненні м’язів і зв’язок – накласти тугу пов’язку, забезпечити потерпілому спокій; • при запорошенні очей твердими частинами – накласти на око м’яку пов’язку та негайно відправити потерпілого до медпункту; • при запорошенні очей хімічними речовинами – промити чистою водою запорошене око в напрямку від вуха до носа; • при попаданні на тіло кислот – обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води); • при попаданні на тіло лугів – промити уражене місце водою з оцтом; • при порушенні цілісності шкіри – обробити навколо ураженого місця йодом чи зеленкою та зробити пов’язку. Не слід торкатися рани руками, виймати з неї інородне тіло; • при наявності кровотечі – накласти джгут або тугу пов’язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 години; • при втраті свідомості – розстебнути комір, пасок і відкрити вікна, винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обличчя та груди змочити холодною водою; • при ураженні електричним струмом – звільнити потерпілого від дії струму, оцінити його стан і надати йому долікарняну допомогу; • при переломах – наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкритих переломах – наложити на рану пов’язку; • при зупинці дихання – зробити штучне дихання; • при опіках – обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проколювати пухирі та відривати одяг. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити примочки розчином борної кислоти; • при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) – забезпечити потерпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес; • при отруєнні недоброякісною їжею, медикаментами, негайно промити шлунок. Для цього потерпілому потрібно дати 1-1,5 л теплої води і визвати блювання. Процедуру повторити 2-3 рази; • при укусах бджолами, осами – видалити жало, на рану накласти примочку з нашатирного спирту; • при обмороженні – розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом; • при тепловому та сонячному ударах – перенести потерпілого в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом. 7.5. Учнівська молодь повинна: • зупинити кровотечу і перев’язати рану; • накласти шину; • зробити штучне дихання та зовнішній (непрямий )масаж серця; • звільнити від контакту з електричним струмом; • вміти користуватися аптечкою (переносною сумкою); піклуватися не тільки про те, щоб допомогти потерпілому, а й про те, щоб не зашкодити йому; • вживати тільки найнеобхідніших заходів, пам’ятаючи про те, що долікарська допомога не виключає лікарську, яка необхідна в окремих випадках. 7.6. При ураженні електричним струмом необхідно: • якомога швидше вивільнити від струмопровідних частин; • швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем; • для звільнення від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В користуються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубують сокирою, кожний провід окремо; • відтягнути потерпілого за одяг, уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів і відкритих частин тіла; • під напругою понад 1000В надіти діелектричні рукавиці, взути боти працюючи ізолюючими кліщами або штангою; • якщо провід торкається землі, слід пам’ятати про небезпеку крокової напруги, тому після звільнення від струмопровідних частин постраждалого треба винести із зони крокової напруги; • місцеві опіки перев’язують як рану; • при клінічній смерті зробити штучне дихання, а у випадку фібриляції серця – зовнішній масаж серця; • одночасно треба викликати фельдшера, швидку медичну допомогу та готувати транспорт для відправки постраждалого. Дотримання правил безпеки під час канікул є запорукою створення безпечних та нешкідливих умов для відпочинку дітей, учнівської та студентської молоді.